Главная | Поиск | Войти | Зарегистрироваться | Контакты | Реклама
Привет, Гость. |

Украинский Бизнес Форум


Дек 18 2017 (3:11)

Налоги юридических лиц Налоги физических лиц Регистрация Вопросы Льготы
Форумы о бизнесе \ Налоги \ Вопросы \ Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора? (Author: Guest)
Модератор: RAVEman
Страницы:  [1]  2  следующая  последняя »  
Ответить
Создать тему

Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?



Guest
Poster
Private Message  Email 
Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 10 2009 21:42   |  #4248) Цитировать
Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?При этом я(частный предприниматель,единщик) не делаю никаких отчислений(как при трудовом договоре),я правильно понимаю? Если это возможно, то я где-то должна регистрировать этот договор?Если будет проверка налоговой он правомерен?Спасибо заранее за ответ, а то от наших инспекторов ну ничего не добьешься))


Реклама партнеров
Реклама

sasa84
Poster
Private Message  Email 
Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 11 2009 9:31   |  #4249) Цитировать
на основании вот этой статьи [ссылка] тоже можна сделать такой же вывод: работодателю выгоднее использовать гражданско-правовые договора. В этой статье также делается ударение на некоторые подводные камни ГПД


Bablik
Poster
Private Message  Email 
Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 11 2009 9:53   |  #4250) Цитировать

На  вознаграждению по гражданско - правовым договорам работников

  • применяют  удержание в пенсионный фонд и НДФЛ
  • начисление  в пенс фонд 33,2% и фонд безработицы 2,2%.

Однакок при выплате вознаграждения работникам, оказывающим услуги, взносы в ПФ можно не начислять и не уплачивать (письмо пенсионного фонда от 01.09.06 №11127/03-02)

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ 

ЛИСТ 

від 01.09.2006 р. N 11127/03-02 

Щодо сплати пенсійних внесків 

Пенсійний фонд України розглянув лист щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і повідомляє. 

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) роботодавці визначені страхувальниками для застрахованих осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, і є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України. 

Згідно частини першої статті 11 застрахованими особами визначені громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. 

Відповідно до роз'яснення, наданого Міністерством юстиції України від 16.05.2005 N 19-46-163 до класифікації, яка склалась, згідно положень Цивільного кодексу України у правовому полі України для надання послуг або виконання робіт можливо застосовувати такі правові конструкції, як договір про надання послуг та договір підряду. 

Згідно із частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. 

Для того щоб правильно визначити правову конструкцію, яку слід застосовувати для врегулювання даних правовідносин, необхідно чітко розмежовувати поняття робіт та послуг. 

Характерною ознакою послуг є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання, неможливість зберегти, споживчість послуги при її наданні. 

Предметом підрядних відносин може бути як створювана річ, так і обробка, переробка, ремонт вже існуючої речі. 

Таким чином, у разі, якщо суми винагород виплачуються особам за надання послуг за договорами цивільно-правового характеру, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не нараховуються та не сплачуються. 

У разі, якщо суми винагород виплачуються особам за виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховуються та сплачуються на загальних підставах. 

Відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник-роботодавець. 

Самостійно виявлене платником завищення сум страхових внесків в поданих ним розрахунках (додаток N 23 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663) (далі - Розрахунок), за попередні звітні періоди, відображається у рядку 7 Розрахунку "Сума, на яку зменшено внески у зв'язку з виправленням помилки у період після 01.01.2004". Причину зменшення нарахованих страхових внесків та суму фонду оплати праці необхідно зазначити у рядку Розрахунку "Зміст помилки". 

Відповідно до Порядку формування та подання органами Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого правлінням Пенсійного фонду України від 10.06.2004 N 7-6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 за N 1000/9599, страхувальник подає до Пенсійного фонду України Індивідуальні відомості про застраховану особу з позначкою "коригуюча" з урахуванням сум, відображених у рядку 7 Розрахунку. 

Слід зазначити, що підприємство має право на здійснення перерахунку страхових внесків за період після проведеної перевірки. 

Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів. 

Одночасно повідомляємо, згідно статті 24 Закону при нарахуванні пенсії до страхового стажу включається період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. 

  





Дрозофила
Poster
Private Message  Email 
Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 11 2009 10:20   |  Last Modified on: Июн 11 2011 23:44  |  #4251) Цитировать

Договори з фізичними особами на використання їх праці можуть укладатися, зокрема, за трудовим (з найманими працывниками) або цивільно-правовим договором. Різниця між ними доволі суттєва. Розглянемо коротко основні їх відмінності та наведемо порядок оподаткування за договорами цивільно-правового характеру, що укладаються між замовниками робіт (послуг) та фізичними особами


Робота фізосіб за договорами цивільно-правового характеру

 

Нормативна база

• КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

• ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

• Указ № 727 – Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98, у редакції Указу Президента від 28.06.99 р. № 746/99.

• Закон № 108 – Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

• Закон № 283 – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

• Закон № 400 – Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

• Закон № 1105 – Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

• Закон № 2213 – Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.

• Закон № 889 – Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

• Закон № 1058 – Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

• Постанова № 301 – Постанова Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.93 р. № 301.

• Інструкція № 5 – Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

• Інструкція № 58 – Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58.

• Наказ № 260 – Наказ Міністерства праці України «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» від 08.06.2001 р. № 260.

• Лист № 161 – Лист Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Щодо застосування чинного законодавства, порядку нарахування і переліку страхових внесків до Фонду соціального страхування та професійних захворювань України» від 22.06.2006 р. № 161-07-2.

• Лист № 2790 – Лист Пенсійного фонду України «Щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з сум винагород за надані послуги згідно з договорами цивільно-правового характеру» від 21.02.2007 р. № 2790/03-20.

• Лист № 1973 – Лист Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2007 р. № 1973/03.

• Лист № 441 – Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України «Про нарахування страхових внесків» від 01.04.2004 р. № 01-16-441.

• Лист № 1466 – Лист Державної податкової адміністрації України від 11.03.2006 р. № 1466/17-0715, № 4570/7/17-0717.

 

ЦПД та трудовий договір: основні відмінності

Відповідно до статті 626 ЦКУ цивільно-правовим договором (далі – ЦПД) є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (п. 5 ст. 626 ЦКУ).

ЦПД може бути:

– одностороннім, якщо одна сторона бере на себе перед другою обов'язок вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони;

– двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору;

– багатостороннім (тобто таким, що укладається більше ніж двома сторонами), до якого застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Типовими різновидами ЦПД є договір підряду, договір перевезення тощо. Наприклад, відповідно до статті 837 ЦКУ, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Цей договір може укладатися щодо виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Причому для виконання окремих видів робіт, установлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

КЗпП (ст. 21) визначає трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

– працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку;

– власник підприємства (установи, організації) або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Причому дотримання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; якщо працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП); в інших випадках, передбачених законодавством України.

Для укладення трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – додатково ще документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. 


Таким чином, головна відмінність полягає в тому, що предметом ЦПД, наприклад договору підряду, є результат праці, тоді як за трудовим договором – сама праця. Отже, якщо немає результату за ЦПД (не виконано перевезення, не здійснено ремонт тощо), фізособа не отримує оплату. За трудовим договором це виключено – адже державою встановлено мінімальні державні гарантії щодо оплати праці працівників (зокрема, мінімальна заробітна плата, що з 01.04.2008 р. становить 525,0 грн.). Замовник (юрособа, фізособа-СПД), що уклав ЦПД з фізособою, не несе перед нею ніяких зобов'язань, визначених КЗпП (щодо оплати лікарняних, відпускних, виплати заробітної плати і забезпечення необхідних умов праці тощо). Водночас фізособа, яка уклала ЦПД, не зобов'язана дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку замовника, як ті, хто працює за трудовим договором.

Трудовий договір може бути оформлений як окремим письмовим документом, так і шляхом видання працедавцем наказу про зарахування працівника на роботу відповідно до його заяви. Вважається укладеним трудовий договір і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи. ЦПД, як правило, укладається в письмовій формі.

У разі укладення трудового договору між фізособою-СПД та працівником такий СПД має у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання (ст. 241 КЗпП). Реєстрація здійснюється в порядку, визначеному Наказом № 260.

Відповідно до статті 23 КЗпП, трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

На практиці частіше за все укладають саме безстрокові трудові договори. ЦПД, як правило, укладається на визначений строк (або на час виконання певної роботи).

Ведення трудової книжки працедавцем, у якого за трудовим договором працює фізособа (основне місце роботи), здійснюється в загальному порядку відповідно до вимог Постанови № 301 та Інструкції № 58. Якщо фізособа наймається на постійне місце роботи і не має трудової книжки, працедавець заводить її та робить відповідні записи. У трудовій книжці фізособи, яка виконує роботи (надає послуги) за ЦПД, запис про це не робиться. Деякі інші відмінності між трудовим договором та ЦПД (на прикладі його різновиду – договору підряду) наведено в таблиці 1.

Нормативний документ 

КЗпП, інші акти законодавства України, прийняті відповідно до нього 

ЦКУ, інші нормативно-правові акти, що регулюють цей вид діяльності 

Сторони договору 

Працедавець, з одного боку, та працівник, з іншого 

Замовник, з одного боку, та підрядник-фізособа, з іншого 

Виконання роботи, визначеної договором 

Працедавець створює робоче місце та забезпечує всі умови праці, необхідні для виконання визначених договором робіт. Працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену працедавцем 

Підрядник виконує певну роботу за завданням замовника на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи. Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу 

Інші особливі умови договору 

Обсяг виконуваної роботи залежить, зокрема, від посади, яку займає працівник, його професії, спеціальності, кваліфікації тощо. Працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку працедавця, його конкретним посадовим особам; виконує роботи відповідно до графіка (режиму) роботи, встановленого працедавцем. На працівника поширюються гарантії, пільги та компенсації, передбачені трудовим законодавством (оплата відпусток, лікарняних тощо). Для працівника може встановлюватися випробний термін 

На підрядника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку замовника. Замовник, у свою чергу, не несе перед підрядником ніяких зобов'язань, визначених КЗпП, зокрема, щодо оплати лікарняних, відпускних, виплати заробітної плати і забезпечення необхідних умов праці, передбачених трудових законодавством. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник. У договорі підряду встановлюються строки виконання роботи (або її окремих етапів). Підрядник має виконати визначені договором роботи відповідно до власного графіка роботи та виходячи лише зі своїх можливостей (наприклад, своїми засобами зі свого матеріалу або матеріалу замовника) 

Оплата роботи (праці) 

Оплата праці працівника здійснюється методом нарахування йому та виплати заробітної плати, не нижче від установленої законодавством, у термін, визначений законодавством, трудовим чи колективним договором, але не менше двох разів на місяць 

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Причому, якщо цього не зроблено, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Договором підряду може бути передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів. В іншому випадку, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи (за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк) або, за згодою замовника, – достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором 


Таким чином, за ЦПД оплачується не процес праці, а його конкретний результат, який визначається після закінчення певної роботи й оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Оподаткування винагороди (виплат) за ЦПД

Відразу зазначимо, що йтиметься про оподаткування винагороди (виплат), виплачуваної за ЦПД фізичним особам, які не є СПД.

Податок з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО). Відповідно до підпункту 4.2.1 статті 4 Закону № 889, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

– доходи у вигляді заробітної плати;

– інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Причому для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» слід розуміти також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами саме трудового найму згідно із законом (п. 1.1 ст. 1 Закону № 889). Отже, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору, не є його заробітною платою в розумінні Закону № 889. Тому дохід фізособи, яка виконує роботи (надає послуги) згідно з ЦПД, підприємство:

не повинно відносити до складу заробітної плати (хоча, як не дивно, згідно з підп. 2.1.8 п. 2.1 Інструкції № 5 до складу фонду основної заробітної плати належить оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – СПД));

повинно включати до складу оподатковуваного ПДФО доходу.

У даному випадку важливе значення мають також інші вимоги Закону № 889 (зокрема, п. 3.5 ст. 3, підп. 6.3.1 ст. 6, підп. 8.1.1 ст. 8):

1. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

2. Податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

3. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок із суми такого доходу, використовуючи ставку податку, що нині становить 15 % об'єкта оподаткування. Причому відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону № 889 податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані: нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок платника податку; вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону; нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на зазначене підприємство як податковий агент при нарахуванні доходу фізособам, які працюють з ними за договорами цивільно-правового характеру, має здійснити розрахунок ПДФО за ставкою 15 % та утримати податок з такого доходу при його виплаті (без виключення з нарахованої суми доходу перед оподаткуванням відрахувань до соціальних фондів та ПСП). Таку саму позицію неодноразово висловлювала ДПАУ (зокрема, в Листі № 1466).

Внески до Пенсійного фонду. Відповідно до статті 14 Закону № 1058 страхувальниками є роботодавці (зокрема, підприємства, установи та організації, фізособи-СПД), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або за договорами цивільно-правового характеру. Причому, як зазначено в пункті 1 статті 19 Закону № 1058, для роботодавця страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 108, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню ПДФО.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, крім роботодавців, також є фізичні особи, зокрема, які працюють на умовах трудового договору, та які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами (п. 4 ст. 1 Закону № 400).

Отже, підприємство має і нараховувати страхові внески до Пенсійного фонду на суму винагороди фізособи, яка виконує роботи (надає послуги) за ЦПД, і утримувати з цієї суми страхові внески. Про це наголошено також у Листі № 2790 та Листі № 1973.*

Внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування. У Законі № 2213 визначено, що страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – ФСС з ТВП) та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – ФБ), зокрема, справляються:

– для роботодавців – від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 108, та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

– для найманих працівників – від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Оскільки про ЦПД тут не йдеться, то можна зробити висновок, що страхові внески до ФСС з ТВП та ФБ не нараховуються та не утримуються із сум винагороди, виплачуваної за ЦПД. ФСС з ТВП вказує на це в Листі № 441.

З доходів, нарахованих до виплати фізичним особам за виконання цивільно-правових договорів, згідно із законодавством провадяться відрахування тільки до Пенсійного фонду України, а здійснення відрахувань до інших страхових соціальних фондів чинним законодавством України не передбачено.

Витяг з Листа № 1466 


Відповідно до статей 2 та 47 Закону № 1105:

– його вимоги поширюються на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах (в установах, організаціях) незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-СПД.

– розмір страхових внесків для роботодавців обчислюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, які підлягають обкладанню ПДФО.

Таким чином, якщо працівник виконує роботу не на умовах трудового договору, а згідно з договором цивільно-правового характеру, то на суму доходу за таким договором не нараховуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Таку ж позицію займає й сам Фонд (Лист № 161).

З огляду на наведене, винагорода фізособи за ЦПД є об'єктом оподаткування певними податками та внесками (табл. 2).

ПДФО:
– нарахування та утримання 

 
Так 

 
Так 

– можливість застосування ПСП 

Ні 

Так 

– виключення з нарахованої суми доходу перед оподаткуванням відрахувань до соціальних фондів та ПСП 

Ні 

Так 

Внески до Пенсійного фонду: 

  

  

– нарахування 

Так 

Так 

– утримання 

Так 

Так 

Внески до ФСС з ТВП 

  

  

– нарахування 

Ні 

Так 

– утримання 

Ні 

Так 

Внески до ФБ 

  

  

– нарахування 

Ні 

Так 

– утримання 

Ні 

Так 

Внески до ФССНБ 

  

  

– нарахування 

Ні 

Так 


Розглянемо конкретний приклад.

У червні 2008 року підприємство уклало ЦПД з фізичною особою, яка не є СПД, – на отримання інформаційно-бухгалтерських послуг. Строк виконання ЦПД – до 30.06.2008 р. За результатами виконання цього договору підприємству-замовнику має бути наданий звіт. Фізична особа виконала свої зобов'язання в повному обсязі, 30.06.2008 р. між нею та замовником підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг). За договором сума винагороди становить 2000,0 грн. (сплачена 30.06.2008 р.). Враховуючи наведені дані, у бухгалтерському та податковому обліку вони будуть відображені таким чином (табл. 3).

У червні 2008 р. фізособі нараховано винагороду за ЦПД 

92 

685 

2000,0 

– 

2000,0 

Відображено нарахування до Пенсійного фонду (33,2 % х 2000,0 грн. : 100 %) 

92 

651 

664,0 

– 

664,0 

Утримано внески до Пенсійного фонду (2000,0 грн. х 2 % : 100 %) 

685 

651 

40,0 

– 

– 

Утримано ПДФО (2000,0 грн. x 15 % : 100 %) 

685 

641/ПДФО 

300,0 

– 

– 

Перераховано пенсійні внески (664,0 грн. + 40,0 грн.) 

651 

311 

704,0 

– 

– 

Перераховано ПДФО 

641/ПДФО 

311 

300,0 

– 

– 

Виплачено винагороду фізособі за ЦПД після підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) (2000,0 грн. – 40,0 грн. – 300,0 грн.) 

685 

311, 301 

1660,0 

– 

– 

Примітка. Відповідно до підпункту 5.6.1 статті 5 Закону № 283 до складу валових витрат платника податку на прибуток відносять витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати у грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб). 



Оподаткування винагороди за ЦПД фізособам-єдиноподатникам

Відповідно до підпункту 9.12.1 статті 9 Закону № 889 оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства у даному випадку належать Указ № 727 та інші нормативні акти, прийняті на його виконання. Відповідно до них доходи від підприємницької діяльності оподатковуються у фізичної особи – платника єдиного податку (далі – єдиноподатник) методом щомісячної сплати фіксованої суми єдиного податку. Отже, підстав для утримання ПДФО у джерела виплати з доходів підприємця-єдиноподатника, одержаних у межах провадження власної підприємницької діяльності, немає за умови фактичної сплати ним єдиного податку. Тому підприємства, що укладають ЦПД з фізособами-СПД – єдиноподатниками, для забезпечення достатніх підстав для неутримання ПДФО мають отримати від них:

підтвердження статусу фізособи, зареєстрованої приватним підприємцем – платником єдиного податку (копія Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, копія Свідоцтва про сплату єдиного податку, копія платіжних документів про сплату єдиного податку);

підтвердження того, що винагорода належить до доходів приватного підприємця, отримуваних ним у межах провадження власної підприємницької діяльності (потрібно звірити види діяльності, наведені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, та види робіт (послуг), які надає підприємець згідно з умовами ЦПД). Адже якщо фізособа-СПД, крім доходів від підприємницької діяльності, отримує інші доходи (наприклад, у ЦПД зазначено одні види робіт (послуг), а у Свідоцтві – інші), то згідно з підпунктом 9.12.2 статті 9 Закону № 889 такі доходи оподатковуються ПДФО за загальними правилами.

Зазначимо, що ні до Пенсійного фонду, ні до фондів загальнообов'язкового соціального страхування підприємство, що виплачує винагороду за ЦПД фізособам-СПД, внески не нараховує та не утримує. Адже на таких фізосіб-єдиноподатників поширюються норми спеціальних нормативно-правових актів, які й визначають порядок оподаткування їхніх доходів.

 

Євгеній Губа 

Бухгалтер-експерт

 «Справочник экономиста», червень 2008 р., № 6 (54), с. 39



Roxis
Poster
Private Message  Email 
Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 11 2009 11:20   |  #4252) Цитировать
Со статьи становится понятно, что для работодателя лучше всего, когда продавец зарегистрирован как ФЛП ЕН и с таким продавцом заключить гражданско-правовой договор о предоставлении услуг.


Guest
Poster
Private Message  Email 
Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 11 2009 20:28   |  #4260) Цитировать
Спасибо большое за ответ!Я так поняла, что на моего продавца нужно оформить ЧП, он будет плательшиком ЕН.После этого заключить ГПД и работать себе спокойно без всех отчислений по з/пл? А если без ЧП,тогда будут нужны отчисления?(Sorry,если что глупое спросила,я вэтом деле делетант)))


zenver
Poster
Private Message  Email 
Re: Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 11 2009 22:32   |  Last Modified on: Дек 11 2009 22:34  |  #4263) Цитировать
Спасибо большое за ответ!Я так поняла, что на моего продавца нужно оформить ЧП, он будет плательшиком ЕН.После этого заключить ГПД и работать себе спокойно без всех отчислений по з/пл? А если без ЧП,тогда будут нужны отчисления?(Sorry,если что глупое спросила,я вэтом деле делетант)))


сейчас в законодательстве не употребляется "ЧП" для физических лиц, а используется  - ФЛП (физическое лицо предприниматель) 

Так вот, вы все правильно поняли. Ваш продавец регистрируется как ФЛП на ЕН. Вы с ним заключаете гражданско-правовой договор на предоставление услуг. И все. Ваш продавец должен подавать отчеты в  налоговую и платить единый налог по соответствующей ставке. Вожможно , вы за него это будете делать.

Таким образом, вы избавляетесь от всем обязательств связаных с наемными работниками.

 

 



Guest
Poster
Private Message  Email 
Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 13 2009 21:37   |  #4280) Цитировать
Огромное вам спасибо за ваш труд!!!


Romero79
Poster
Private Message  Email 
Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Сен 30 2010 10:08   |  #9283) Цитировать

Всем на заметку:

в соответствии со ст. 626 ГКУ между работником и собственником предприятия, учреждения, организации, может быть заключен гражданско-правовой договор, предметом которого, в отличие от трудового договора, является не сам труд, а результаты труда (договор подряда, перевозки и т. д.).



криSтина
Новенький
Private Message  Email 
Re: Re: Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора?    (Дек 02 2010 22:24   |  #10486) Цитировать

Всем на заметку:

в соответствии со ст. 626 ГКУ между работником и собственником предприятия, учреждения, организации, может быть заключен гражданско-правовой договор, предметом которого, в отличие от трудового договора, является не сам труд, а результаты труда (договор подряда, перевозки и т. д.).

Здравствуйте!Я ФЛП ОС налогообложения. Помогите разобраться. Скажите, пожалуйста, можно ли принять на работу продавцом, по ГПД, женщину у которой 2 маленьких детей до 3-х лет. Как правильно поступить, что бы она не потеряла социальные выплаты на детей до 3 лет.Надо ли её регистрировать ФЛП ЕН.И к тому же как это решается в свете  нового налогового кодекса? Заранее благодарю.


Страницы:  [1]  2  следующая  последняя »   « Предыдущая тема  | Следующая тема »
Ответить
Создать тему

Новые сообщения форума:

Коммерческие предложения Новинка! (Добавить свое предложение):


Форумы о бизнесе \ Налоги \ Вопросы \ Может ли продавец в магазине работать на основании гражданско-правового договора? (Author: Guest)