Главная | Поиск | Войти | Зарегистрироваться | Контакты | Реклама
Привет, Гость. |

Украинский Бизнес Форум


Сен 24 2020 (18:16)

Вопросы начинающих История моего бизнеса Поделись ошибками и успехами
Форумы о бизнесе \ Предпринимательская деятельность \ Обмен опытом \ Вопросы начинающих \ Єдиний податок , ринковий збір (Author: Guest)
Модератор: RAVEman
Страницы:  [1]  2  следующая  последняя »  
Ответить
Создать тему

Єдиний податок , ринковий збір



Guest
Poster
Private Message  Email 
Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 07 2010 11:32   |  #10529) Цитировать
Знаходимся на єдиному податку - сплачуем ринковий збір ,  чи включати в дохід (виручку)  ринковий збір ???


Реклама партнеров
Реклама

gir71
Advanced
Private Message  Email 
Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 07 2010 13:33   |  #10532) Цитировать
Ви сплачуєте ринковий збір, тобто це ваші витрати, то як вони можуть бути доходами? Чи я щось не розумію у вашому питанні?


Guest
Poster
Private Message  Email 
Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 07 2010 16:51   |  #10542) Цитировать
Знаходимся на єдиному податку - сплачуем ринковий збір ,  чи включати в дохід (виручку)  ринковий збір ??? 
У нас в податковій одні інспектори вважають що це є дохід, а інші ні! Тому ми заплутались  чи включати ринковий збір в дохід чи ні!? 



Turbo
Advanced
Private Message  Email 
Re: Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 07 2010 18:21   |  #10545) Цитировать
Знаходимся на єдиному податку - сплачуем ринковий збір ,  чи включати в дохід (виручку)  ринковий збір ??? 
У нас в податковій одні інспектори вважають що це є дохід, а інші ні! Тому ми заплутались  чи включати ринковий збір в дохід чи ні!? 

  не доганяю як можна витрати ( ринковий збір) включати в виручку. Чи ви збираєте ринковий збір з інших підприємців?


Guest
Poster
Private Message  Email 
Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 08 2010 18:59   |  #10583) Цитировать
Ні, тому і виникло питання, включати в дохід чи ні.


divbyzero
Poster
Private Message  Email 
Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 08 2010 20:01   |  #10587) Цитировать

якщо ви платите ринковий збір з свого доходу, то як його можна включати в дохід? Якась  дурня.

 



Guest
Poster
Private Message  Email 
Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 08 2010 21:09   |  #10588) Цитировать
Податківці рахують, що це поступлені гроші в касу, а  значить дохід. Незнаємо куди і до кого звертатись((((((( на стільки все заплутано.


divbyzero
Poster
Private Message  Email 
Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 09 2010 9:40   |  #10590) Цитировать

Нічого не можу зрозуміти. Ви щось не договорюєте.

Ви ФОП ( фізична особа підприємець) на єдиному податку. Ви торгуєте на ринку. Як підприємець на єдиному податку ви повинні заплатити ринковий збір ( це такий податок). Ви берете кошти з своєї каси і платите цей збір. Тобто в касі на цю суму стає меньше. То як це може бути поступленням в касу.

Пояснітьдетальніше, тоді і відповідь правильну отримаєте.



divbyzero
Poster
Private Message  Email 
Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 09 2010 10:14   |  Last Modified on: Июн 11 2011 23:55  |  #10592) Цитировать
Раз ми ніяк не можемо порозумітися, то кидаю вам статтю і сподіваюсь, що ви знайдете відповідь на своє питання. Правда стаття трошки старенька, але все ж таки... 

Ринковий збір:
порядок сплати і відображення в обліку

 

Документи статті

• Указ № 761/99 – Указ Президента України «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» від 28.06.99 р. № 761/99.

• Указ № 727/98 – Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.

• Закон про систему оподаткування – Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-ХII.

• Закон про податок на прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

• Закон про ПДВ – Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

• Декрет № 13-92 – Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

• Декрет № 56-93 – Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93.

• Порядок № 108 – Порядок заняття торговельною діяльністю та правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 08.02.95 р. № 108.

• Порядок № 833 – Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.

• Постанова № 1548 – постанова КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548.

• Правила торгівлі на ринках – Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС України, ДПАУ, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105.

• Інструкція № 327 – Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затверджена наказом Держкомстату від 24.10.2005 р. № 327.

• Положення № 614 – Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

П(С)БО 16 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.

Що являє собою ринковий збір?

Перш за все нагадаємо, що згідно з пп. 3 п. 2 ст. 15 Закону про систему оподаткування ринковий збір входить до складу місцевих зборів (обов'язкових платежів).

Місцеві податки та збори (обов'язкові платежі), механізм їх справляння та порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку та в межах граничних розмірів ставок, передбачених законами України. При цьому ринковий збір є обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування за наявності об'єктів оподаткування чи умов, з якими пов'язане запровадження такого збору (п. 3 ст. 15 Закону про систему оподаткування).

Що ж являє собою ринковий збір? Розшифрування цього поняття наведено в Декреті № 56-93 та Указі № 761/99.

Так, згідно зі ст. 4 Декрету № 56-93 ринковий збір є платою за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків. На доповнення до наведеного формулювання у п. 1 Указу № 761/99 зазначається, що ринковий збір – це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, у тому числі в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

З'ясуємо докладніше, хто саме є платником ринкового збору, а яких осіб ця вимога не стосується.

Хто є платником ринкового збору?

На підставі п. 2 Указу № 761/99 платниками ринкового збору є:

– юридичні особи всіх форм власності, а також їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи;

фізичні особи (приватні підприємці та громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності).

Не сплачують ринковий збір відповідно до п. 4 Указу № 761/99:

підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку;*

– власні торговельно-закупівельні підрозділи ринку незалежно від займаного місця.

Донедавна при розшифруванні поняття «стаціонарні приміщення» ми з вами орієнтувалися на ідентичне йому поняття «стаціонарні пункти торгівлі» з п. 7 Порядку № 108. Однак цей Порядок із липня 2006 року втратив чинність, тому на сьогодні для цієї мети слід звертатися до п. 7 Порядку № 833, в якому, щоправда, стаціонарні пункти торгівлі переведено до рангу торговельних об'єктів.

Наведемо перелік таких торговельних об'єктів у таблиці, але спочатку зауважимо, що для вашої зручності (тобто щоб ви легко могли розібратися у застосовуваних у новому Порядку № 833 термінах і поняттях) у цій самій таблиці як розшифрування наведемо витяг із національних стандартів України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».

Торговельні об'єкти

Вид об'єкта  

Визначення терміна  

Крамниця; магазин  

Торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг  

Павільйон 

Торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції, що має торговельний зал для покупців  

Кіоск; ятка  

Торговельний об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, що має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельного залу для покупців і додаткової площі для розміщення запасу товарів  

Палатка; навіс  

Торговельний об'єкт складально-розбірної конструкції для організації роздрібного продажу товарів, без торговельного залу для покупців, на одне або кілька робочих місць із товарним запасом на один день торгівлі  

Лоток; ларьок  

Торговельний об'єкт для організації роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їх викладення відкритого пристосування складально-розбірної конструкції, що легко переміщується з місця на місце  

Склад товарний  

Відокремлене та спеціально обладнане приміщення (будівля), призначене для здійснення складських операцій – приймання, зберігання, сортування, приготування до продажу, комплектування партій товару і відпуску споживачам  

Крамниця-склад; магазин-склад  

Торговельний об'єкт, обладнаний як товарний склад, де здійснюють операції з оптового та роздрібного продажу товарів  


Крім того, розшифрувати необхідні терміни допоможе також п. 3 Інструкції № 327.

Таким чином, підприємства, що здійснюють торгівлю на ринку у приміщеннях, перелічених у таблиці, а також власні торговельно-закупівельні підрозділи ринку, що здійснюють закупівлю та реалізацію сільськогосподарської продукції та інших товарів, ринковий збір не сплачують.

Що стосується фізичних осіб, то для них Указ № 761/99 жодних винятків щодо подібного звільнення від сплати ринкового збору не передбачає. Це означає, що всі фізичні особи (як зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, так і ті, що не є такими) незалежно від займаного ними місця на ринку є платниками ринкового збору на загальних підставах. Це підтверджує і Держкомпідприємництва в листі від 15.03.2006 р. № 1972. А оскільки так, то продавці – приватні підприємці на підставі п. 1 ст. 14 Декрету № 13-92 можуть сміливо обрати спосіб оподаткування своїх доходів за фіксованим податком шляхом придбання патенту з усіма перевагами (у такому разі, наприклад, відпадає потреба застосування при розрахунку з покупцями РРО та розрахункових книжок, якщо, звичайно, підприємець не реалізує підакцизні товари, за винятком пива на розлив).

Ринковим торговцем може виступати і громадянин, який реалізує на ринку продукцію, отриману ним від роботодавця в рахунок оплати праці. Жодних пільг стосовно звільнення від сплати ринкового збору для такої фізичної особи законодавством не передбачено, тому такий громадянин за право зайняття місця для торгівлі на ринку має сплатити ринковий збір.

Чи сплачується ринковий збір при оренді торговельного місця?

Вище ми зауважили, що у п. 1 Указу № 761/99 міститься чітка вказівка на необхідність сплати ринкового збору при зайнятті місць для торгівлі на ринках, у тому числі в павільйонах, на критих і відкритих столах, а також майданчиках, причому не лише власних, а й орендованих.

Ця вказівка ставить нас перед фактом: при передачі ринком в оренду торговельного місця продавцю-орендарю такий орендар має сплачувати ринковий збір.

Пов'язане це з тим, що надання ринком торговельних місць на певний строк на умовах договору найму (оренди) – це не що інше, як послуги ринку (див. із цього приводу лист-роз'яснення Держкомпідприємництва від 01.03.2006 р. № 1596). Вартість таких послуг серед інших умов, перелічених у п. 20 Правил торгівлі на ринках, окремо встановлюється адміністрацією ринку в договорі оренди. А от умови сплати ринкового збору і його розміри в такому договорі не застерігаються. Отже, юридичні та фізичні особи, які торгують на ринках і уклали з дирекцією ринку договори на оренду торговельних місць, не звільняються від сплати ринкового збору. Додатковим аргументом на користь такого твердження є п. 16 Правил торгівлі на ринках, що зобов'язує продавця мати при собі документи окремо про сплату ринкового збору і окремо про оплату послуг ринку. Без цих документів торгівля на ринку забороняється. А Держкомпідприємництва ще в листі від 08.02.2002 р. № 1-221/719 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 29) роз'яснив, що ринки зобов'язані справляти ринковий збір із торговців, які орендують контейнери та павільйони, що є власністю ринку.

Що стосується ситуації, коли в ролі орендодавця виступає не ринок, а інший суб'єкт підприємницької діяльності, котрий сам орендує торговельний об'єкт в адміністрації ринку (тобто коли об'єкт оренди передається продавцю на умовах суборенди), то і тут обов'язок зі сплати ринкового збору покладається на безпосереднього продавця, тобто на суборендаря. Підставою для такого твердження є все той же п. 16 Правил торгівлі на ринках, де вказується, що при використанні торговельного місця на умовах суборенди продавець повинен мати при собі:

– копію відповідного договору;

– документи про сплату ринкового збору та про оплату послуг ринку.

Отже, доходимо висновку: ринковий збір має сплачуватися продавцями на загальних підставах з усіх зайнятих місць для торгівлі на ринках незалежно від того, чи належать ці місця торговцю на праві власності, чи використовуються ним на підставі договору оренди (суборенди), якщо, звичайно, інше не передбачено рішенням органу місцевого самоврядування. Податківці із цього приводу стабільно дотримуються аналогічної думки (див., наприклад, консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 44, с. 40; 2006, № 17–18, с. 44). 

Особи, які торгують на ринках і уклали з дирекцією ринку договори на оренду місць для торгівлі, не звільняються від сплати ринкового збору 


До речі, що стосується власне орендної плати за торговельні місця, то іноді адміністрації ринків установлюють її в завищеному розмірі. У зв'язку з цим Держкомпідприємництва в листі від 01.03.2006 р. № 1596 роз'яснив, що органи місцевого самоврядування, спираючись на п. 12 постанови № 1548, мають повноваження регулювати (установлювати) граничні розміри плати за надання адміністрацією ринку в оренду продавцю торговельного місця.

В якому розмірі справляється ринковий збір?

Органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати ставки ринкового збору залежно від ринку, його територіального розміщення і продукції (товару), що реалізується в межах установлених граничних розмірів ставок. Це право зафіксовано у ст. 18 Декрету № 56-93.

На сьогодні про розміри ставок ринкового збору йдеться у двох нормативних документах: Декреті № 56-93 та Указі № 761/99, що мав своєю метою впорядкувати механізм справляння ринкового збору.

Деякий час тому граничні розміри ставок, установлені Указом № 761/99, не суперечили Декрету № 56-93, оскільки не перевищували встановлених ним граничних меж ринкового збору. Однак сьогодні ситуація змінилася.

Так, згідно зі ст. 4 Декрету № 56-93 граничний розмір ринкового збору не повинен перевищувати:

– для громадян – 20 % мінімальної заробітної плати (на сьогодні – 75 грн.);

– для юридичних осіб – трьох мінімальних заробітних плат (на сьогодні – 1125 грн.).

А відповідно до п. 3 Указу № 761/99 розмір ставок ринкового збору становить:

– для фізичних осіб – від 0,05 до 0,15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 0,85 грн. до 2,55 грн.) за кожне торговельне місце;

– для юридичних осіб – від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3,40 грн. до 34 грн.) за кожне торговельне місце.

Як бачите, інтервал між ставками збору, наведеними в одному та в іншому документі, дуже істотний. То які ж ставки мають застосовуватися в ситуації, що склалася?

На перший погляд усе здається зрозумілим: Указ № 761/99 прийнято відповідно до п. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України від 28.06.96 р. з метою стимулювання розвитку малого підприємництва, тому при встановленні ставок ринкового збору органам місцевого самоврядування слід застосовувати норми п. 3 Указу № 761/99. Тим більше, що п. 7 цього Указу вже давно закликає Кабмін ужити заходів до недопущення збільшення адміністраціями ринків сум ринкового збору при його нарахуванні. Та й Держкомпідприємництва в листах від 14.05.2005 р. № 3648 і від 08.11.2005 р. № 9752 уточнив, що відповідно до своїх повноважень місцеві ради можуть установлювати ставки ринкового збору не вище максимальних і не нижче мінімальних розмірів, передбачених Указом № 761/99.

Однак на практиці місцеві ради, спираючись на ст. 18 Декрету № 56-93, розробляють «місцеві» положення, в яких часто при встановленні ставок ринкового збору вважають за краще виходити із положень ст. 4 Декрету № 56-93, тобто з граничних розмірів ринкового збору, базою для розрахунку яких є мінімальна заробітна плата. Із правомірністю таких дій згодні й податківці (див. лист від 08.12.2004 р. № 9460/к/15-3415, а також консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 45, с. 56). Раніше, правда, і Держкомпідприємництва схилявся до ставок зі ст. 4 Декрету № 56-93 (див. листи від 16.01.2004 р. № 229 і від 26.01.2004 р. № 403), але, на щастя, пізніше його пріоритети змінилися на користь Указу № 761/99.

У результаті підприємцям та громадянам, які торгують на ринку, доводиться приймати дійсність такою, яка вона є, тобто сплачувати ринковий збір за ставками, установленими органами місцевого самоврядування, навіть якщо їх орієнтовано на ст. 4 Декрету № 56-93.

І ще один актуальний момент. Ураховуючи, що ставки ринкового збору визначено з розрахунку за кожне місце торгівлі, доцільно пригадати таке. Згідно з п. 13 Правил торгівлі на ринках розмір торговельного місця на сьогодні не обмежено одним чи двома погонними метрами, як це було раніше, – його площу, як і правила торгівлі на ринках, установлюють органи місцевого самоврядування. Тому торговці на ринку сплачують ринковий збір за відповідну фактичну кількість зайнятих торговельних місць. Це підтверджує і Держкомпідприємництва в листі від 19.08.2004 р. № 5674.

Який порядок сплати ринкового збору?

Відповідно до п. 23 Правил торгівлі на ринках ринковий збір справляється за кожний день торгівлі та сплачується продавцем до початку торгівлі, але після проведення ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного та рослинного походження.

У загальному випадку початком торгівлі при справлянні ринкового збору вважається час, що настає через дві години після початку роботи ринку. Хоча деякими «місцевими» положеннями може бути передбачено, що для ринків із чисельністю торговельних місць понад 6 тисяч початком торгівлі вважається час, що настає через три години після початку роботи ринку. Після закінчення вказаного терміну із моменту початку роботи ринку ринковий збір сплачується продавцем до зайняття торговельного місця.

Справляння ринкового збору здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням РРО та видачею касових чеків. Саме на підставі цих чеків торговцям надаються місця для торгівлі на ринку. Касові чеки має бути оформлено з дотриманням усіх вимог, установлених п. 3 Положення № 614. Якщо з вини адміністрації ринку в чеку відсутній хоча б один з обов'язкових реквізитів, такий документ втрачає статус розрахункового, а саму адміністрацію може бути притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожний випадок (див. п. 5 Указу № 761/99).

А за відсутності касового чека у продавця податківці при перевірці можуть оштрафувати його у п'ятикратному розмірі ринкового збору.

За письмовою угодою з адміністрацією ринку торговці можуть сплачувати ринковий збір через установи банків на поточний рахунок ринку у вигляді передоплати 


Хоча слід зауважити, що сплата ринкового збору через касовий апарат із видачею касового чека – не єдиний спосіб. За письмовою угодою з адміністрацією ринку торговці можуть сплачувати ринковий збір через установи банків на поточний рахунок ринку у вигляді передоплати. У цьому випадку замість касового чека продавець матиме платіжне доручення або квитанцію встановленої форми, які й будуть підтвердженням сплати ринкового збору. Такої точки зору дотримується Держкомпідприємництва в листі від 28.10.2005 р. № 9516.

Документи, що підтверджують сплату збору, продавець має зберігати до закінчення торгівлі.

Як суми ринкового збору відображаються в податковому та бухгалтерському обліку торговця?

У податковому обліку юридичних осіб – платників податку на прибуток сума сплаченого ринкового збору за наявності відповідних підтверджуючих документів (касових чеків, а у разі сплати ринкового збору авансовим платежем – платіжних доручень) включається до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.5 Закону про податок на прибуток як обов'язковий платіж, установлений Законом про систему оподаткування.

Торговці – платники єдиного податку, сплачуючи ринковий збір на загальних підставах (оскільки п. 6 Указу № 727/98 стосовно цього платежу не передбачає будь-яких винятків), відображають такі суми в рядку 7 Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Книга обліку доходів і витрат).

У бухгалтерському обліку суми ринкового збору на підставі п. 19 П(С)БО 16 включаються до складу витрат на збут і відображаються на однойменному рахунку 93.

Суб'єкти малого підприємництва суми сплаченого ринкового збору відображають у складі інших операційних витрат і обліковують їх на рахунку 84 «Витрати операційної діяльності».

Приклад.

Підприємство «Лани України» – платник податку на прибуток торгує на ринку сільськогосподарською продукцією, орендуючи для цієї мети 5 торговельних місць. Ставка ринкового збору за одне торговельне місце становить 15 грн. Ринковий збір сплачується через установу банку на поточний рахунок ринку як передоплата за наступний місяць.  


У цьому випадку нарахування і сплату ринкового збору буде відображено в податковому та бухгалтерському обліку підприємства шляхом таких записів:


з/п 

Зміст господарської операції  

Сума, грн. 

Бухгалтерський облік 

Податковий облік 

дебет рахунка 

кредит рахунка 

валовий дохід 

валові витрати 

Перераховано ринковий збір за наступний місяць на поточний рахунок ринку (15 грн. x 5 торговельних місць х 30 днів)  

2250 

685 

311 

– 

2250 

Відображено суму ринкового збору у складі витрат на збут  

2250 

93 

685 

– 

– 


Як суми ринкового збору відображаються в податковому та бухгалтерському обліку ринку?

Відповідно до п. 6 Указу № 761/99 відповідальність за справляння ринкового збору та перерахування його до місцевого бюджету покладено на адміністрацію ринку. При цьому слід зауважити, що сам ринок, на відміну від торгуючих на ринку юридичних та фізичних осіб, платником ринкового збору не є. На нього лише покладено обов'язки щодо справляння цього збору з платників та перерахування зібраних сум до місцевого бюджету.

Кошти, отримані ринком від сплати ринкового збору, щомісяця до 20 числа кожного місяця в повній сумі перераховуються до відповідного місцевого бюджету (п. 6 Указу № 761/99). Щоправда, деякі місцеві ради встановлюють авансове перерахування ринкового збору (наприклад, два рази на тиждень або подекадно). А у строки, визначені рішенням органу місцевого самоврядування – щомісяця або щокварталу, – ринок зобов'язаний подати до податкової інспекції за своїм місцезнаходженням Податковий розрахунок ринкового збору.

Отже, механізм справляння ринкового збору полягає в тому, що відповідальність щодо його збирання з платників покладено законодавством на конкретну відповідальну особу – ринок, який у цьому випадку є проміжною ланкою між платниками ринкового збору та місцевим бюджетом, і сума зібраного ринкового збору проходить через нього транзитом. У зв'язку з цим для ринку справляння ринкового збору з платників не є операцією з продажу.

За логікою, валові доходи при надходженні від платників сум ринкового збору до каси або на поточний рахунок ринку і валові витрати при перерахуванні зібраних сум до місцевого бюджету у ринку не повинні б виникати. Однак ДПАУ із цього приводу має іншу думку. Так, у листі від 01.03.2000 р. № 2925/7/15-1117 податківці наполягають на включенні сум ринкового збору до валового доходу при їх надходженні та до валових витрат при їх перерахуванні до бюджету. На підтримку такої позиції свідчить і консультація представників податкових органів, опублікована в газеті «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2002, № 12. Тому бухгалтерам, які хочуть зберегти з перевіряючими теплі відносини, радимо прислухатися до висловлених ДПАУ рекомендацій.

Що стосується ПДВ, то операція з надходження від платників та перерахування до місцевого бюджету ринкового збору не є об'єктом обкладення цим податком. Це пов'язане з таким:

– по-перше, згідно з п. 4.1 Закону про ПДВ до бази обкладення ПДВ включаються тільки загальнодержавні податки та збори (обов'язкові платежі), а ринковий збір, ще раз нагадаємо, належить до місцевих податків, а тому до бази оподаткування не потрапляє;

– по-друге, за роз'ясненнями податківців, кошти, що акумулюються на банківському рахунку осіб, відповідальних за збирання місцевих податків та зборів (тобто адміністрації ринків, готелів, іподромів тощо), і підлягають обов'язковому перерахуванню до бюджету в повному обсязі, податком на додану вартість не обкладаються (див. консультацію фахівців ДПАУ в журналі «Вісник податкової служби України», 2002, № 12, с. 43).**

Отже, нарахування ПДВ на суму ринкового збору провадити не потрібно.

Операція з надходження сум ринкового збору від платників та перерахування зібраних сум до місцевого бюджету не є об'єктом обкладення ПДВ 


У бухгалтерському обліку ринку надходження ринкового збору від платників та перерахування зібраних сум до бюджету відображаються такими записами:


з/п 

Зміст господарської операції  

Кореспондуючі рахунки 

дебет 

кредит 

Надійшла сума ринкового збору від платників  

301 (311) 

377 

Перераховано суму ринкового збору до місцевого бюджету  

642/Ринковий збір 

311 

Проведено залік щодо суми ринкового збору  

377 

642/Ринковий збір 


Окремо слід зауважити про порядок включення сум ринкового збору, що надійшли від платників, до бази обкладення єдиним податком.

За роз'ясненнями ДПАУ, викладеними ще в листі від 29.09.2000 р. № 13156/7/18-0317, ринки – платники єдиного податку не включають суми ринкового збору, що надійшли від платників, до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а отже, не обкладають такі суми єдиним податком. Свою позицію ДПАУ підкріпила цілком логічним аргументом: суми ринкового збору не можуть включатися до виручки від реалізації ринку, оскільки справляння збору для ринку не є операцією з продажу, такі суми є для ринку транзитними, оскільки на адміністрацію ринку покладено лише функцію зі справляння та перерахування до бюджету сум ринкового збору, безпосередніми платниками якого є особи, котрі торгують на ринку.

На щастя, думка податківців із цього приводу не змінилася і сьогодні, що підтверджує консультація, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 10, с. 54: «...суб'єкт малого підприємництва – ринок не включає перераховану суму ринкового збору до бази оподаткування при нарахуванні суми єдиного податку».

І на закінчення декілька слів про правила податкового обліку сум ринкового збору, повернених ринку з бюджету. У деяких випадках за рішенням органів місцевого самоврядування частину суми зібраного ринкового збору згодом може бути повернено з місцевого бюджету ринку для розвитку його матеріально-технічної бази.

Так, якщо для цілей розвитку ринку йому з бюджету повертається частина суми зібраного ринкового збору, то сума, отримана ринком – платником податку на прибуток, включається до складу його валового доходу на підставі пп. 4.1.6 Закону про податок на прибуток як безповоротна фінансова допомога.

При отриманні зазначених коштів ринком – платником єдиного податку у нього виникає зобов'язання щодо відображення цих сум у графі 5 Книги обліку доходів і витрат із подальшим включенням до бази обкладення єдиним податком.

Отже, ми з вами розглянули основні правила сплати і відображення в обліку сум ринкового збору. Тепер, знаючи ці правила і дотримуючись їх, ви цілком упевнено зможете будувати «ринкові відносини» як з покупцями, так і з перевіряючими.

 

Наталя Білова

Економіст­аналітик газети
«Податки та бухгалтерський облік»


 

«Податки та бухгалтерський облік», 4 вересня 2006 р., № 71 (942), с. 31

Дата підготовки 04.09.2006 
Газета «Податки та бухгалтерський облік»

Примітки до статті...

 
* Твердження про звільнення «стаціонарників» від сплати ринкового збору висловлено і у листі ДПАУ від 13.06.2007 р. № 4247.

** Про те, що суми ринкового збору не включаються до бази оподаткування та не є об'єктом оподаткування ПДВ, також зазначається у листі ДПАУ від 20.03.2008 р. № 5390/7/16-1517-27.

*******

До речі, порядок справляння ринкового збору розглядається й у листі ДПАУ від 29.08.2006 р. № 9493/6/15-0616.
 



Guest
Poster
Private Message  Email 
Re: Єдиний податок , ринковий збір    (Дек 09 2010 13:05   |  #10605) Цитировать
Я СПД знаходжусь на єдиному податку і надаю на ринку послуги ( торгові місця) ,  вибиваю касовий чек ,сплачую ринковий збір і податківці говорять , що повинна  ринковий збір включати в дохід. Хоча це є транзитні гроші, а доказати не можу. Що робити?? (((((. Як правильно відображати в книзі доходів суми? Чи включати ринковий збір в дохід???????????? Допоможіть будь ласка мені!!!!!! За інструкцію дуже щиро дякую можливо вона мені допоможе.!!!


Страницы:  [1]  2  следующая  последняя »   « Предыдущая тема  | Следующая тема »
Ответить
Создать тему

Новые сообщения форума:

Коммерческие предложения Новинка! (Добавить свое предложение):


Форумы о бизнесе \ Предпринимательская деятельность \ Обмен опытом \ Вопросы начинающих \ Єдиний податок , ринковий збір (Author: Guest)